1.Історія виникнення настільного тенісу,м'ячика,тенісного стола.
Можливо, що настільний теніс виник у США, Індії або Південній Африці
(передбачається, що в останніх двох країнах у настільний теніс почали грати
відряджені туди британські офіцери).
Незабаром гра з відкритого повітря перейшла в приміщення — грали на
підлозі. Пізніше з'явилася гра на столах. Простий інвентар, а головне
невеликі розміри майданчика дозволяли грати де завгодно.\
Тоді не було визначених правил. М'ячі робилися з ниток, книги, розставлені
на столі, були сіткою, а шматки товстого картону були ракетками. Досить
довго гра використовувалася не як вид спорту, а тільки як засіб для
проведення вільного часу й активного відпочинку.
Наприкінці вісімдесятих років XIX століття гра стала популярною багато в
чому через конкуренцію серед виробників інвентарю, яка сприяла
вдосконалюванню ракеток і м'ячів. Основним їхнім виробником була
американська фабрика братів Паркер, штат Массачусетс. Ця фабрика робила
й експортувала до Англії все для гри в «Теніс для приміщень». Однак і
англійські компанії, такі як Ayres Ltd. (вони рекламували цей вид спорту як
«Мініатюрна гра в лауніверситетеніс у приміщеннях»), отримали власні
патенти.
М'ячі виготовляли з гуми або корку, їх часто зашивали в тканину. Ракетки не
були стандартизовані. Безсумнівно, головним удосконаленням став
порожнистий м'яч. Ось одна з версій його виникнення:
1900 року гравець на ім'я Джеймс Ґібб в Америці натрапив на маленькі
порожнисті кольорові кульки — дитячі іграшки. Після повернення до Англії
він спробував подібну порожнисту кульку на столі і виявив, що вона має
величезну перевагу над цілісною.
Поступово стала змінюватися форма ракетки. З'явилися фанерні ракетки, їхня
вага зменшилась майже втроє. Стали застосовуватись і нові матеріали для
обклеювання ігрової поверхні: пергамент, шкіра, велюр та ін. Змінювались і
правила гри.
2.Розмір тенісного стола,розмітка,м'ячик,сітка.
Гра відбувається на спеціальному столі розміром 2,74 метри (9 футів) на
1,525 метра (5 футів). Висота столу — 76 см (30 дюймів). Стіл звичайно
зроблений з ДСП або подібного матеріалу і пофарбований у зелений, темно-
синій або чорний колір. Стіл ділиться навпіл сіткою заввишки 15,2 см (6
дюймів). Гра ведеться ракетками, що зроблені з дерева, покритого одним чи
двома шарами спеціальної гуми з кожного боку. М'яч для настільного тенісу
зроблений з целулоїда. Розмір м'яча — 40 мм у діаметрі, вага — 2,7 г. М'яч
повинен бути пофарбований у жовтогарячий або білий колір.
Гра проходить між двома гравцями, або між двома командами з двох гравців.
Кожен розіграш м'яча закінчується присвоєнням одного очка тому чи іншому
гравцю (команді).
3.Способи тримання ракетки.
Спосіб тримання ракетки називають "хваткою". Хватка ракетки звичайно
визначає подальше засвоєння техніки гри. Існує два різновиди, або способи
тримання ракетки (хватки):
вертикальна (азійська – так звана хватка "пером");
горизонтальна (європейська – так звана хватка "ножем").
Основна перевага європейської хватки – це можливість вести гру зліва і з
права атакуючими і захисними ударами, без значних переміщень біля столу.
В наші дні все більше азійських гравців віддають перевагу цьому
"класичному" способу тримання ракетки. Є три різновиди горизонтальної
хватки
· універсальна (ребро ракетки між великим та вказівним пальцями);
· зі зміщенням ребра в сторону великого пальця (підсилює удари тильною
стороною ракетки; удари ладанної сторони слабкі);
· зі зміщенням ребра в сторону вказівного пальця (підсилює удари ладонною
стороною ракетки; удари тильної сторони слабкі);
При підборі ракетки головний критерій, щоб ракетка зручно лежала в руці,
вона повинна стати природнім продовженням руки, щоб гравець міг
виконувати любі рухи.
4 Переміщення у н/тенісі.
Основний спосіб переміщення в грі – кроки. Стрибки і ривки неефективні,
так як при цьому ви можете легко загубити рівновагу. Крім цього,
повернення у вихідне положення, або перехід на нову позицію займе значно
більше часу, чим при переміщенні кроками. У грі тенісисти найчастіше
використовують наступні способи (різновиди) переміщень:
Однокроковий – кроками, переступанням, випадами (з правої, з лівої ноги, з
поворотом тулуба, з нахилом тулуба вперед, у боки);
Багатокроковий – приставними кроками, схресними кроками;
Переміщення стрибками (з двох ніг на дві, на одну; з однієї ноги на другу)
гравці використовують дуже рідко.
Однокроковий спосіб переміщення використовується гравцями на незначні
відстані, або для того, щоб зайняти оптимально правильну позицію. При
цьому крок в напрямку м’яча роблять ближньою ногою, а другу ставлять в
потрібну для виконання удару позицію. Удар також можна виконувати
одночасно з кроком, що значно збільшує його силу. Переступання
використовують для поворотів на місці або незначного переміщення вперед-
назад – тенісист нібито переминається з ноги на ногу; випади – в основному
для прийому коротких або косих м’ячів, до яких гравцеві потрібно тягнутися.
Приставні кроки використовуються в основному для переміщень вправо-
вліво. При цьому перший, основний крок виконують ближньою до м’яча
ногою, а другу підтягують до основної стійки. Схресні кроки гравці часто
використовують при грі в середній чи дальній ігрових зонах.
5Які проводяться змагання у н/тенісі.
Змагання з настільного тенісу діляться на:
1. особисті, за якими результати зараховують кожному учаснику окремо;
2. командні, за якими результати окремих учасників команди зараховують
команді в цілому;
3. особисто-командні, тобто такі особисті змагання, за якими результати
зараховують одночасно кожному учаснику окремо та команді в цілому;
.4. командно-особисті, тобто такі командні змагання, за якими результати
зараховують одночасно команді в цілому та кожному учаснику окремо.
6.З скількох партій складається зустріч ун/тенісі, рахунок
За сучасними міжнародними правилами, встановленими у 2001 році, кожна
гра триває до 11 очок, хоча гра до 21 очка все ще популярна на
непрофесійному рівні. Матч складається з непарної кількості ігор (звичайно
п'яти або семи)
7.Скільки суддів у н/тенісі.
Змагання колективів фізичної культури може проводити суддівська колегія,
яка складається з головного судді, головного секретаря та
суддів.Унастільному тенісі 2 судді.
8.Стійки тенісіста
Вихідне положення (стійка) тенісиста:
· правобічне (правостороння) - з півобертом лівим боком до суперника;
· нейтральне (середня) - обличчям до столу;
· лівобічне (лівостороння) - з півобертом правим боком до суперника.
Вихідне положення кожного гравця індивідуальне. Воно залежить від зросту,
довжини рук, фізичних даних, швидкості реакції, координації рухів, техніки і
стилю гри, володіння технічним арсеналом ігрових прийомів, а також від
індивідуальних особливостей.
Важливо не тільки віднайти відповідну для удару позицію, але й передусім
сконцентрувати увагу перед прийомом м’яча. При розсіяній увазі і
недостатній зібраності навіть правильна стійка не зможе забезпечити
результативність удару.
9.Які є у н/тенісі технічні прийоми-удари
В настільному тенісі умовно розрізняють три типи ударів:
- підготовчі – без оберту м’яча і з обертом. Найбільш прості проміжні удари,
що використовують гравці вичікуючи зручний м’яч для атаки, зміни позиції
та в інших випадках, коли цього вимагають створені обставини. До них
належать – поштовховий удар, підставка, підрізка і легкий накат в ближній
зоні на столі;
- атакуючі – удари з верхнім обертом м’яча (накати, топ-спіни, фліпи), плоскі
удари по високому м’ячу, контратакуючі удари. Для їх виконання необхідна
велика швидкість руху руки, особливо в момент торкання ракетки з м’ячем.
Ці удари переважно виконують в ближній від стола зоні;
- захисні – удари з нижнім, верхнім обертом і без оберту м’яча (підрізки,
свічки, підставки).
Удар по м’ячу складається з трьох фаз: замах, власне удар і закінчення удару.
В сучасному настільному тенісі застосовують понад 20 різноманітних ударів,
але для навчання початківців рекомендується 8-10 основних ударів.
10.Які є у н/тенісі технічні прийоми-подачі
Технічні прийоми
- удар-подачу; - удар-накат; - удар-підрізку; - удар „топ-спін”; - удар
„свічку”; - удар-підставку.
Немає коментарів:
Дописати коментар